Моделювання змін зайнятості під впливом ШІ
Більшість дискусій про ШІ та зайнятість починаються з простого запитання: яку роботу може виконувати ШІ?
Це важливе запитання, але відповіді на нього недостатньо, щоб передбачити, що станеться з працівниками. Технологія може виконувати чимало завдань у межах певної професії, не витісняючи саму професію. На це є низка причин. Люди можуть залишатися незамінними, бо клієнти хочуть живого спілкування, установи вимагають особистої відповідальності або робота потребує фізичної присутності та виважених рішень. Або ж зниження витрат може настільки збільшити попит, що зайнятість у галузі зростатиме, а не скорочуватиметься, навіть коли ШІ підвищуватиме продуктивність працівників.
Модель аналізу змін зайнятості під впливом ШІ від OpenAI пропонує новий погляд на ці можливості. Замість того щоб вважати технічну можливість автоматизації прогнозом витіснення працівників, вона ставить три запитання:
Чи може ШІ виконувати значну частину завдань у межах професії?
Чи залишається людина ключовою для виконання роботи, нагляду за нею або відповідальності за її результат?
Якщо ШІ знизить вартість послуги, чи зросте попит достатньо, щоб поглинути приріст продуктивності?
Застосування моделі до 921 професії, що охоплюють близько 148 мільйонів робочих місць у США, дає різноманітнішу картину змін на ринку праці. Близько 18% робочих місць мають відносно високий ризик автоматизації, 24%, імовірно, зазнають реорганізації, 12% можуть зростати завдяки ШІ, а 46% — зазнати менших змін найближчим часом.
Ці категорії не означають прогнозу, що певний відсоток робочих місць зникне. Вони показують, де різні види змін можуть проявитися найраніше.
Робочі місця з підвищеним ризиком автоматизації: до них можуть належати оператори введення даних, фахівці з телефонних продажів, коректори, а також деякі посади у сфері бухгалтерського обліку чи адміністрування. Значна частина цієї роботи — обробка, перевірка або передавання стандартизованої інформації. ШІ дедалі краще виконує ці завдання без безпосередньої участі людини в наданні кінцевої послуги. Попит на таку діяльність може зрости недостатньо, щоб компенсувати відповідний приріст продуктивності.
Такі робочі місця потребують пильного моніторингу, особливо там, де зайнятість географічно зосереджена або працівникам складно перейти на суміжні посади. Проте навіть тут технічні можливості не призводять до витіснення працівників автоматично чи негайно. Роботодавцям ще потрібно перебудувати робочі процеси, інтегрувати ШІ з наявними системами, налагодити роботу з помилками й регуляторними ризиками та з’ясувати, чи автоматизація справді дешевша за подальше залучення людей.
Робочі місця, що зазнають реорганізації: друга, більша група, імовірно, зміниться, а не зникне. Ймовірні приклади — юристи, бухгалтери, розробники програмного забезпечення, фінансові аналітики та вчителі. ШІ вже може складати проєкти договорів, узагальнювати докази, готувати фінансовий аналіз, писати код і створювати навчальні матеріали. Але клієнтам і установам досі потрібні люди, здатні робити виважені висновки, брати відповідальність за рішення, розбиратися в нестандартних випадках і будувати стосунки з колегами, учнями чи замовниками.
ШІ може дати кожному юристу змогу опрацьовувати більше документів, кожному розробнику — створювати більше коду, а кожному вчителю — готувати більше індивідуалізованих матеріалів. Це може зменшити трудовитрати на окремі види діяльності, але самі професії й надалі зберігатимуть виразну людську складову. Головним стає питання перебудови роботи: які завдання передадуть ШІ, які залишать працівникам і чи збережуть початкові посади та шляхи кар’єрного зростання можливості для навчання.
Робочі місця, кількість яких зростатиме завдяки ШІ: це сфери, де ШІ може знизити витрати настільки, щоб збільшити попит. Приклади — репетитори, консультанти з психічного здоров’я, особисті фінансові радники та деякі медичні фахівці. Нині для багатьох людей ці послуги дорогі або важкодоступні. У цих сферах вища продуктивність не обов’язково означає менше працівників. Доступніші послуги репетиторів можуть спонукати більше сімей користуватися ними. Дешевші фінансові консультації можуть зробити індивідуальні поради доступними для домогосподарств, які нині не можуть дозволити собі радника. За підтримки ШІ лікарі могли б більше спостерігати за пацієнтами після лікування та надавати тривалу медичну допомогу. Якщо попит зросте достатньо, загальна зайнятість може збільшитися, навіть коли кожен працівник стане продуктивнішим.
Робочі місця з меншими змінами найближчим часом: сюди належать багато професій, основні завдання яких залишаються фізичними й потребують роботи на місці: електрики, сантехніки, покрівельники, будівельні робітники та чимало працівників закладів харчування. ШІ може допомагати зі складанням графіків і кошторисів, навчанням, обліком запасів або спілкуванням із клієнтами, але наразі не здатен прокласти проводку, полагодити трубу, замінити дах чи приготувати й подати страву.
Ці професії також зазнають впливу ШІ. Їхні адміністративні й управлінські завдання можуть змінитися, а розвиток робототехніки з часом може розширити можливості автоматизації. Проте поки що їхню основну роботу відносно складно автоматизувати за допомогою мовного ШІ, тож масштабні зміни найближчим часом менш імовірні.
Перші наслідки впровадження ШІ, імовірно, проявляться у змінах завдань, робочих процесів і вимог до навичок раніше, ніж у масовому зникненні професій. Справді, уже зараз ШІ активніше використовують у професіях, які визначено як такі, що мають вищий ризик автоматизації. У професіях із найбільшим ризиком ChatGPT використовують приблизно втричі частіше, ніж серед працівників загалом.
Однак нещодавні зміни рівня безробіття не демонструють чіткої відповідності технічним можливостям автоматизації. З першого кварталу 2024 року безробіття в деяких професіях, менш вразливих до автоматизації, зросло більше, ніж у тих, які модель відносить до групи найбільшого ризику від ШІ. Утім, це не доводить, що ШІ не впливає на ринок праці. На безробіття в окремих професіях впливає багато чинників. Деякі зміни можуть спершу проявитися в наймі, можливостях для початківців, зарплатах або складі робочих завдань, а не у звільненнях.
ШІ не визначає єдиного неминучого майбутнього праці. Технічні можливості важливі, але так само важливі інституції, споживчий попит, бізнес-рішення, регулювання та незмінна цінність людської участі. Запропонована в цій праці модель аналізу змін свідчить, що різні професії потребуватимуть різних заходів державної політики.
Для робочих місць із високим ризиком автоматизації можуть знадобитися системи раннього попередження, адресна допомога в адаптації та розроблені на місцях плани переходу.
Для робочих місць, що, ймовірно, зазнають реорганізації, можуть знадобитися оновлені програми навчання, професійні стандарти, кадрові норми та чіткіші вимоги до нагляду з боку людини.
Робочим місцям із потенціалом зростання можуть сприяти заходи, що заохочують упровадження ШІ, розширюють доступ до послуг і готують більше працівників для входження в галузь.
Для всіх категорій розробникам політики потрібна якісніша інформація в реальному часі. Традиційна статистика праці цінна, але часто оновлюється надто повільно, щоб відображати зміни в завданнях, очікуваннях роботодавців і використанні технологій. Поєднання даних про зайнятість із показниками можливостей ШІ та його фактичного впровадження може оперативніше показувати, де накопичується тиск.
